Живі, поки пам’ятаємо!
- Луцький коперативний коледж
- 1274
- 29.08.2020
Пам’ятаєм Героя!
Він не вийшов з Іловайського пекла….
«Я йду на війну заради тебе
і дітей».
Сказав на прощання мамі боєць роти «Світязь»
Сергій Помінкевич
Помінкевич Сергій Петрович народився 31 липня 1977 року у Луцьку. У 1997 році закінчив Луцький кооперативний технікум, отримав кваліфікацію «Товарознавець».
Коли в Україні почалися бойові дії на Сході в червні 2014 року у структурі
УМВС України у Волинській області було створено добровольчий підрозділ «Світязь». Командиром
роти на той час був Олександр Фацевич.
Сергій Помінкевич став міліціонером взводу № 1 роти патрульної служби
міліції особливого призначеня «Світязь».
За знання чеської мови він отримав позивний
«Чех».
Ці мужні хлопці одягнули міліцейську форму і погони не з примусу чи страху,
а через винятковий патріотизм і любов до
Батьківщини. Вважали своїм обов`язком захищати Україну, тому пішли
добровольцями захищати східні рубежі, вступивши до лав спецрозділу «Світязь». «Врятувати, визволити, допомогти» – ці якості відрізняли його з-поміж усіх
бійців роти.
Пройшовши бойові хрещення під Ясинуватою та в запеклих боях за Іловайськ,
вони не зрадили присязі, сумлінно виконуючи всі накази. Однак у жорстокому та
нерівному бою 29 серпня бійці «Світязю» разом із добровольчими батальйонами та
військовими ЗСУ залишали Іловайськ, ідучи колоною через гарантований «зелений
коридор». Мирну колону противник засипав нищівним вогнем із різних сторін.
Стріляли із артилерійської зброї установок «НОНА» і танків «ПТУРів».
2 вересня 2014 р. тіло Сергія, разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському
котлі, було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м.
Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований
у селі Забороль.
Указом Президента України №
213/2015 від 9 квітня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальній цілісності
України, Вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ
ступеня (посмертно).